Вітаю!
Почну з невеличкої ремарки. Мій досвід, наведений на цьому сайті, буде цікавий лише для веб-майстрів початківців, які тільки роблять свої перші кроки на своєму шляху. Тож, якщо ти вважаєш себе досвідченим фахівцем, то ти навряд чи знайдеш тут щось корисне та нове для себе.
Це мій перший власноруч створений сайт (не на конструкторі сайтів, типу Wix і йому подібному) на окремому web хостингу. Так, це трохи складніше, ніж конструктор, але цей досвід дуже цінний для мене. Цей сайт – так би мовити, моя перша тестова робота, де я можу безпечно проводити будь-які експерименти по сайто-творенню.
Коли ти тільки починаєш створювати свій перший сайт, слово «хостинг» звучить як щось складне, технічне і трохи лячне. У голові більше запитань, ніж відповідей: що вибрати, де не прогадати, як не зламати все одразу? Але є одна річ, яку я зрозумів ще до старту: правильний хостинг для сайтів — це фундамент. Без нього ніякий сайт довго не проживе.
Тоді я ще не знав, що хостинг — це не просто «місце для файлів». Це швидкість завантаження, безпека, підтримка, зручність роботи, масштабованість, резервне копіювання і навіть SEO. Якщо з хостингом щось не так — усе летить шкереберть.
Цей текст — мій особистий досвід, яким хочу поділитися з іншими початківцями. Тут не буде реклами чи заздалегідь написаних порад — тільки реальні кроки, сумніви, помилки та рішення, які я приймав на кожному етапі. Якщо ти зараз саме у пошуках хостингу для свого першого (або не першого) сайту — вмощуйся зручніше.
Колись, слово «хостинг» звучало для мене як щось складне, технічне і трохи лячне. Але зараз, коли пройшло вже кілька місяців активної роботи з сайтом, я розумію — хостинг для сайту не просто місце на сервері. Це фундамент. Це як вибір дому для свого онлайн-проекту: від того, наскільки він надійний, швидкий і зручний, залежить уся подальша робота.
Я неодноразово ловив себе на думці, що правильний вибір хостингу зекономив мені купу нервів. Адже замість боротьби з помилками, багами, лагами і «падінням» сайту я зосередився на головному — створенні контенту і розвитку. А це саме те, заради чого все і починалося.
Що я виніс зі свого досвіду:
Хостинг сайта — це та частина айсберга, яку не видно відвідувачам. Але саме вона тримає на плаву твій сайт. Якщо ти — початківець, як і я колись, не бійся пробувати, тестувати, питати. Зараз існує багато українських провайдерів, які надають чудовий сервіс навіть за невеликі гроші. Обери свого провайдера — і вперед! Інтернет чекає на твої ідеї.
Вибір хостінгу для сайту — це не технічна дрібниця, яку можна вирішити за 5 хвилин. Це стратегічне рішення. І для новачка, і для досвідченого вебмайстра.
Мій головний висновок — не бійся тестувати, порівнювати і помилятись. Але краще — вчитись на чужому досвіді. Якщо цей текст допоміг тобі уникнути хоча б однієї помилки — значить, я не даремно витратив час.
Почнемо з найпростішого. Хостинг — це послуга з розміщення сайту на спеціальному комп’ютері, який працює цілодобово. Цей комп’ютер називається сервером. Він постійно підключений до інтернету, щоб будь-яка людина у будь-який момент могла зайти на твій сайт.
Уяви, що твій сайт — це будинок. Щоб хтось міг у нього зайти, його потрібно десь побудувати. Так от, хостинг — це земля під твоїм будинком. Без неї твій сайт існує лише на твоєму комп’ютері, а інші люди його просто не побачать.
Важливо не плутати хостинг із доменом. Домен — це адреса твого сайту в інтернеті (на прикладі мого сайту, tophostings.com.ua), а хостінг — це місце, де зберігаються всі файли, картинки, бази даних, які належать цьому сайту. Вони працюють у парі: без хостингу домен буде вказувати в нікуди, а без домену хостинг не матиме назви, за якою його знайдуть.
Я зрозумів, що без хостингу мій сайт залишиться просто набором файлів у мене на комп’ютері. Тому питання вибору хостингу для сайту стало першим серйозним технічним викликом.
Перш ніж обирати, я вирішив розібратись, які взагалі бувають види хостингу. Виявилось, що є кілька основних типів, і кожен з них має свої плюси й мінуси:
VPS — це щось середнє між віртуальним веб хостингом і повноцінним сервером. Тобі дають віртуальний шматок сервера, де ти можеш налаштовувати систему під себе. Це дорожче, але дає більше свободи. Ось сюди і далі, якщо тільки починаєш свій шлях, краще не лізти, бо надто складно для початківця.
Хмарний хостинг — це гнучкий варіант, який розподіляє твій сайт між кількома серверами. Якщо один із них впаде, інші підстрахують. Це стабільніше, але складніше в налаштуванні.
Виділений сервер — цілий сервер лише для тебе. Дорого, потужно і, чесно кажучи, зовсім не потрібно новачку.
Я зробив таблицю, щоб зрозуміти, що мені підходить:
Тип хостингу | Ціна | Складність | Ідеально для кого |
Віртуальний хостинг | Дешевий | Легко | Початківці, блоги, лендінги |
VPS | Середній | Середня | Інтернет-магазини, сайти з трафіком |
Хмарний хостинг | Середній/високий | Складно | Великі сайти, проєкти з навантаженням |
Виділений сервер | Дорогий | Дуже складно | Великі компанії, корпоративні сайти |
На перший погляд здається, що вибрати хостінг — це просто подивитися на ціну, клацнути кнопку «Замовити» і готово. Але насправді все трохи складніше. Є багато нюансів, про які я дізнався вже після кількох днів вивчення ринку. Тому я вирішив поділитися тим, на що дійсно варто звертати увагу, щоб не облажатись, як я ледь не зробив.
Перше — це надійність і аптайм. Аптайм — це час, коли сервер доступний для відвідувачів. Якщо сайт часто «падає», ніхто не буде чекати, поки він знову запрацює. Хороший хостинг для сайту повинен гарантувати аптайм на рівні 99,9% або навіть вище. Багато українських хостингів пишуть ці цифри на головній сторінці — не полінуйся перевірити, чи це не просто маркетинг.
Друге — швидкість роботи сайту. Якщо сайт відкривається повільно, відвідувач піде ще до того, як побачить перший абзац. Сервер має бути достатньо потужним, щоб обробляти запити швидко. Також бажано, щоб він фізично знаходився ближче до твоєї аудиторії. Якщо ти, як і я, орієнтуєшся на відвідувачів з України, обирай українські хостинги або хоча б ті, що мають сервери у Києві чи Львові.
Третє — підтримка. Технічна підтримка — це твій найкращий друг. Особливо на старті, коли ти нічого не розумієш. У мене були випадки, коли я по 5 разів перепитував одне й те саме, і дуже цінував, коли мені відповідали спокійно й зрозумілою мовою. Вибирай хостинг сайта, де підтримка доступна 24/7 і говорить українською або хоча б зрозумілою тобі мовою.
Четверте — ціна і тарифи. Дешевше — не завжди краще. Є багато хостингів, які приваблюють мінімальною вартістю, а потім виявляється, що за SSL треба доплачувати, за резервне копіювання теж, за підключення пошти — окрема плата. Звертай увагу, що входить у вартість.
П’яте — панель керування. Панель — це інтерфейс, через який ти будеш налаштовувати сайт, створювати бази даних, підключати домен. Якщо вона незручна або виглядає, як щось із 2005 року, краще знайди інший варіант. Мені сподобалась панель cPanel — проста, інтуїтивна і популярна серед українських хостингів.
Шосте — безпека. Деякі веб хостинги пропонують автоматичне створення резервних копій, захист від DDoS-атак, безкоштовні SSL-сертифікати. Це не дрібниці, особливо якщо на твоєму сайті буде форма з контактами або особистими даними.
Отже, ось короткий список того, на що я звертав увагу:
Коли я вже більш-менш розібрався, що таке хостинг сайта, які бувають його види і на що звертати увагу при виборі, переді мною постало нове питання: обрати український хостинг чи закордонний? Спершу мені здавалося, що, можливо, іноземні web хостинги надійніші, потужніші, а ціни можуть бути навіть нижчими. Але чим більше я порівнював, тим більше схилявся саме до українського провайдера. Поясню чому.
По-перше, швидкість завантаження сайту напряму залежить від розташування серверів. Якщо відвідувачі твого сайту з України, то логічно, що сервер повинен бути якомога ближче до них. З українськими хостингами це легко — більшість мають дата-центри у Києві, Харкові, Львові або Одесі. Це означає, що твій сайт буде вантажитися швидше, ніж якби він знаходився десь у Франкфурті чи Чикаго.
По-друге, служба підтримки. Коли я вперше писав у технічну підтримку, я страшенно нервував. Питання в мене було дурне, але важливе: як прикріпити домен до хостингу. Я боявся, що мене не зрозуміють, або відповідатимуть шаблонно, або ще гірше — англійською. Але на українському хостингу мені відповіли людською мовою, доступно, навіть із жартом. Це зняло напругу і додало впевненості.
По-третє, оплата у гривнях. Не потрібно морочитися з конвертацією, додатковими комісіями банку, зміною курсу долара. Це здається дрібницею, поки ти не бачиш, що хостинг за 1,5 долара раптом стає на 10 гривень дорожчим лише тому, що курс змінився. А ще приємно бачити звичайну платіжку з Приват24 або Монобанку.
По-четверте, підтримка українського бізнесу. Може, це звучить пафосно, але особисто для мене важливо підтримувати своїх. В умовах війни, коли бізнес намагається виживати, коли люди працюють, незважаючи на відключення, загрози і нестабільність, мені приємно знати, що я віддаю свої гроші в українську економіку, а не за кордон.
Ну і нарешті — українські хостинги знають, чого потребують саме українські сайти. Вони одразу пропонують зручне підключення українських доменів (.ua, .com.ua), інтеграцію з популярними в нас системами, іноді навіть шаблони для створення сайтів українською мовою. Це дрібниці, але вони реально економлять час.
Ось коротко, що для мене означає вибір нашого рідного хостингу:
Після цього я вже точно знав: мені потрібен саме український хостинг. Але далі виникло інше питання — з чого обирати? Адже провайдерів багато, всі обіцяють найкращі умови.
Отже, коли я вже твердо вирішив, що мені потрібен саме наш хостинг для сайту, залишалося знайти серед десятків провайдерів того, хто підійде саме мені. З першого погляду здається, що всі вони однакові — гарні сайти, схожі ціни, великі банери з надписами «Найкращий хостинг України». Але якщо копнути трохи глибше — різниця суттєва.
Я вирішив підійти до справи серйозно і зважено:
У процесі аналізу я звертав увагу на такі речі:
Також я читав відгуки на вищенаведених рейтингах. Один вебхостинг міг мати суперові тарифи, але жахливу підтримку. Інший — дуже стабільний, але дорогий і без тестового періоду. У кількох випадках я навіть реєструвався й тестував панель «наживо», щоб зрозуміти, наскільки мені зручно з нею працювати.
Що ще мені сподобалось у HyperHost, так це нормальна техпідтримка (по відгукам і, як виявилось згодом, воно так і є), безкоштовний SSL для сайту, домен у подарунок і навіть Cloudflare можна підключити прямо з кабінету.
Чесно кажучи, коли я натиснув кнопку «Замовити хостинг», мені було трохи страшно. Таке відчуття, ніби я зібрався самостійно злітати в космос. Але, на щастя, реальність виявилася простішою. Звичайно, не все пішло ідеально, були моменти, коли я гуглив по десять разів одне і те ж, але зрештою все вийшло. І ось як це було.
Спочатку я зареєструвався на сайті HyperHost. Вибрав той самий тариф вічного хостингу – “Вічний Базовий” – клікнув “Замовити” і мене перекинуло на сторінку з вибором типу оплати.
Зверніть увагу – звичайна ціна тарифу (на момент, коли я пишу цей текст) становить 5394.90 грн. Але я використав промокод HHE12, який я знайшов на одному з сайтів-рейтингів хостингів, і загальна вартість стала меншою майже на 650 гривень. Не багато, але приємно :). До речі, з того ж рейтингу взяв інший промокод для звичайних тарифів HyperHost (сподіваюсь, комусь знадобиься) – HHSH35, який дає знижку 35%.
Домен в мене вже був – колись придбав його, коли власник відмовився його продовжувати, але це інша історія…
На наступному етапі мені запропонували зареєструватися та ввести особісті данні. Все заповнив, клікнув “Оформити замовлення”.
Щоб сайт «побачився» з хостингом, потрібно було змінити DNS-сервери на моєму домені — це така інформація, яка вказує, де саме знаходяться файли сайту. У моєму випадку технічна підтримка дуже швидко пояснила, які саме NS вказати, і я впорався з цим за 10 хвилин. Виявляється, щоб сталася зміна цих самих NS потрібно чекати приблизно день-два.
CMS (Content Management System) — це система керування контентом. Я обрав WordPress, бо вона популярна, проста і має багато безкоштовних шаблонів і плагінів. У панелі хостингу була окрема кнопка — «Автоустановник WordPress». Я натиснув її, обрав домен, логін, пароль — і все, CMS встановилася автоматично. Трохи розпишу як це робиться.
В адмінці хостингу (на фото нижче) знаходимо зліва пункт меню “CMS Autoinstall by Softaculous“, клікаєм по ньому.
Нас перекидує на сторінку встановлення CMS. Клікаєм на “Install”.
Заповнюємо всі необхідні данні як на фото, з поправкою на те, що це твій сайт і треба вводити свої данні. Після клікаем на “Установить”.
Система автоматична встановить WordPress і потім з’явиться ось таке віконце (якщо все гаразд). Прямо з нього можеш переходити в адмінку свого сайту. Все.
У WordPress ти можеш встановити шаблон дизайну буквально в два кліки. Я обрав безкоштовний шаблон з розділу «Актуальні», налаштував кольори, шрифти, завантажив логотип — і вже почало виглядати як справжній сайт. Це був один з найприємніших етапів.
У техпідтримці HyperHost мені одразу запропонували встановити безкоштовний SSL-сертифікат — це така штука, яка шифрує дані між сайтом і відвідувачем, а також додає до адреси сайту https:// замість http://. Встановлюється безкоштовний Let’s Encrypt сертифікат автоматично за 5 хвилин. Без нього браузер буде лякати людей, що сайт «небезпечний».
Також я встановив кілька плагінів безпеки: для захисту від спаму, обмеження спроб входу та автоматичного резервного копіювання сайту.
Щоб розуміти, скільки людей відвідує мій сайт, звідки вони приходять і що читають, я підключив Google Analytics і Google Search Console. Це теж виявилося не надто складним — потрібно лише додати спеціальний код на сайт або скористатись плагіном, який зробить це за тебе.
Отже, підсумую. Ось основні кроки, які я виконав:
Звісно, були й труднощі: іноді щось не відображалося, щось доводилося шукати у форумах або питати в техпідтримки. Але я був приємно здивований, наскільки все стало доступним навіть для новачка.
Після запуску сайту життя тільки починається. І хоча здається, що найважче вже позаду, насправді попереду ще чимало викликів. Я почав активно працювати над контентом, просуванням, підключив SEO-плагіни, налаштував резервне копіювання. І ось тут почали вилазити важливі нюанси, які неможливо передбачити на етапі вибору хостингу.
Одна з речей, яку я зрозумів дуже швидко — навіть найкрасивіший сайт нічого не вартий, якщо він вантажиться більше 3 секунд. Google прямо каже, що швидкість завантаження — фактор ранжування. А відвідувачі взагалі не чекають — якщо сторінка гальмує, вони просто закривають вкладку.
Тут хостинг відіграє ключову роль. У мене на HyperHost сторінки завантажуються доволі швидко, бо вони використовують SSD-диски, кешування на сервері та HTTP/2 — це сучасні технології, які пришвидшують роботу сайту. Також допоміг безкоштовний CDN Cloudflare — він кешує копії сайту в різних точках світу, щоб українському користувачеві не доводилось «тягнути» дані з іншого континенту.
На старті я мало контактував із техпідтримкою. Але коли почались нюанси — наприклад, переніс сайту на HTTPS, підключення пошти до Gmail, помилки у файлі .htaccess — ось тоді підтримка стала незамінною.
Я звертався до технічної підтримки HyperHost майже щотижня в перші два місяці. І завжди отримував відповідь протягом 10-15 хвилин. Часто — з покроковою інструкцією, а іноді вони навіть самі заходили й виправляли все за мене. Я почав цінувати це не менше, ніж швидкість чи ціну.
Спочатку я навіть не думав про те, яка буде панель керування. Але з часом оцінив, що простий і зрозумілий інтерфейс економить купу нервів. У HyperHost доступна як cPanel, так і DirectAdmin — обидві дуже дружелюбні. Можна швидко створити базу даних, додати новий сайт, створити пошту або налаштувати резервне копіювання.
Тим, хто взагалі не має технічного бекграунду, я раджу шукати хостинг з візуальними підказками, простими кнопками і гарною українською локалізацією. Це значно спрощує життя.
Мій сайт кілька разів намагалися зламати — я бачив у логах дивні спроби входу, підбори паролів і запити до підозрілих URL. Добре, що я підключив захист від брутфорс-атак і встановив двофакторну авторизацію.
Але справжньою гарантією став щоденний бекап — резервне копіювання. Один раз я випадково видалив цілу сторінку. Завдяки резервній копії я повернув її буквально за 10 хвилин.
Інші плюси мого хостингу, які виявились важливими:
Після кількох місяців активної роботи я сформулював для себе кілька важливих висновків, які можуть бути корисні будь-кому, хто шукає українські веб хостинги:
Ось короткий список, який я б хотів мати під рукою, коли вперше обирав хостинг. Тепер передаю його тобі.
Отже, мабуть на цьому все. Якщо є якісь питання – будь ласка, запитуй – відповім якомога швидше.